признание

сущ. ср. рода

от слова: признать

1. (кого-чего и кем-чем) согласие

2. одобрение

визнання

3. (в чем)

зізнання

¤ 1. признание своей вины -- визнання своєї провини

¤ 2. признание независимости всеми странами -- визнання незалежності усіма державами

¤ 3. признание в убийстве -- зізнання у вбивстві

¤ признание в любви -- освідчення в коханні